Мікрокремнезем
Апр 30th, 2009 by admin
У журналі «Популярні бетоноведение» (№ 1, 2004 р.) аналізуються відомі праці Й. А. Хинта, по обробці бетонних сумішей в дезинтеграторі. При цьому отримуваний позитивний ефект цілком відносять на рахунок тонкого подрібнення і механічної активації сировини. Не заперечуючи можливого впливу вказаних причин, необхідно додати, що певне значення мала і підвищена однорідність сумішей, що досягається за рахунок їх обробки в швидкохідному дезинтеграторі.
Таке твердження підтверджується прямим експериментом. Відомо, що інгредієнтами газобетонної суміші є: терпкі (цемент, вапно), наповнювач (мелений пісок, зола ТЕЦ), газообразователь (алюмінієва пудра) і вода. Найважче рівномірно розподілити за об’ємом змішай газообразователь. По-перше, його дуже мало (долі відсотка). По-друге, частки алюмінієвої пудри злипаються в гранули різних розмірів. По-третє, кожна частка покрита шаром парафіну, що робить пудру гідрофобною. Кожна з вказаних особливостей пудри вносить свою долю неоднорідності до газобетонної суміші.
Суть експерименту полягала в наступному: готували три види газобетонної суміші з однаковими витратами терпкого, наповнювача і води. У першому випадку в суміш вводили суху (гідрофобну) алюмінієву пудру, в другому – пудру вводили у вигляді гідрофільної суспензії (зараз так роблять на всіх заводах по виробництву пінобетону). У третьому випадку суміш додатково перемішували в швидкохідному турбулентному змішувачі. Зі всіх трьох видів суміші виготовили контрольні зразки, запарили їх одночасно в одному автоклаві, після чого витримали протягом доби в приміщенні лабораторії і випробували на щільність і міцність.
В результаті при однаковій щільності газобетону, міцність зразків склала, відповідно, 100, 130, 190 відсотків. Така роль неоднорідності.
Пильна увага до даного феномену привела до появи нового підрозділу науки – теорії неоднорідності. При цьому розкрилися цікаві речі: наприклад, існує аддитивна характеристика неоднорідності, що має розмірність одиниць роботи і, на відміну від статистичних методів, що дозволяє підсумовувати різні види неоднорідності одного об’єкту; існує глобальна еволюційна тенденція руху від однорідності до неоднорідності, яка в рамках живої природи характерна і для філогенезу, і для онтогенезу. Але це окрема розмова.
В рамках же популярного бетоноведения представляють інтерес наступні приватні виводи Теорії неоднорідності:
1. Вдосконалення конструкційного матеріалу не може здійснюватися лише за рахунок виключення з досягнутого арсеналу дій яких-небудь прийомів або інгредієнтів. Неминуче і розширення арсеналу, а, отже, нарощування неоднорідності.
2. Отже, неоднорідність бетону є єдино можливою формою його існування, а не якимсь фатальним недоліком. До підступності неоднорідності слід віднести те, що вона містить в собі і позитивні можливості, потрібно лише їх розглянути.