Мінеральні шлами у виробництві будівельних матеріалів
Апр 30th, 2009 by admin
Аналіз характеру зміни міцності цементно-піщаних розчинів з добавкою шламу показав, що для складів з меншим вмістом цементу не спостерігається різких спадів міцності при збільшенні дозування добавки, як це характерно для зразків з Ц/П=1:3. З цього виходить, що в разі вживання підвищених дозувань шламу для поліпшення пластичності сумішей розчинів, негативний вплив надлишкової кількості шламу в суміші у меншій мірі виявлятиметься в складах з пониженим вмістом цементу.
У бетонах, що піддаються тепловій обробці, оптимальною кількістю шламу є 5–10% від маси цементу. Проте більшою мірою міцність підвищується лише через 28 діб після пропарювання.
При використанні шламу як активатор тверднення цементних композицій, приготованих на шлакопортландцементах, ефективність добавки значно нижча, ніж на портландцементах, і збільшення дозувань більше 10–15% в більшості випадків недоцільно.
Отримані результати, а також виробничі випробування і промислове використання добавки шламу на підприємствах ВАТ «Пензенське Управління будівництва», ВАТ «Трест Жілстрой», ВАТ «Пензастрой» і ОАО «Інжстройсервіс» в період з 1996 року по 2005 показали високу її ефективність як активатор тверднення і добавки, що підвищує пластичність і поліпшуючою технологічні властивості штукатурних і кладок розчинів.
Будівельні розчини і бетони, приготовані з добавками шламів, володіють кращими технологічними властивостями, легко перекачуються і мають хорошу легкоукладуваність. Штукатурні розчини з добавками шламів, особливо з підвищеним вмістом (більше 15%), добре наносяться на поверхню і легко затираються. Це пояснюється тим, що адсорбційна вода, що утримується на поверхні дисперсних часток шламу, запобігає агрегатуванню і забезпечує ковзання часток відносно один одного.
Поліпшення характеристик реологій цементно-піщаних розчинів більшою мірою виявляється при використанні шламів з підвищеним вмістом гіпсу, оскільки поверхня гіпсових матеріалів, також як і поверхня кварцевого піску, заряджена негативно унаслідок наявності структурних дефектів SО4–, SО3–, SО33, SО22.
Для встановлення механізму впливу нейтралізованих шламів на формування структури і міцності цементних композицій досліджували фазовий склад нейтралізованого шламу Никольського заводу, а також зразків цементного каменя без добавки і з добавками шламу в кількості 10 і 20% від маси терпкого. Зразки готувалися з використанням Ульяновського ПЦ400 Д20 і після виготовлення зберігалися протягом 28 діб в нормальних умовах. Дослідження виконувалися на дифрактометрі Дрон-3М в інтервалі брэгговских кутів ?=5–35°, при швидкості обертання лічильника 1 град/мин. Ідентифікація фаз проводилася по найбільш інтенсивних лініях.