Мінеральні шлами у виробництві будівельних матеріалів
Апр 30th, 2009 by admin
При збільшенні кількості піску в системі найбільш активні ділянки поверхні кварцу можуть бути центрами кристалізації эттрингита і ГСАК-1, знижуючи при цьому їх екрануючу дію на зерна терпкого. У цементних системах, наповнених тонкодисперсними шламами, найбільш вірогідним механізмом формування міцності в часі, вочевидь, є дифузійне перенесення іонів терпкого за рахунок осмосу і подальша реакція утворення нової фази на поверхні часток наповнювача.
Електронно-мікроскопічні дослідження, виконані в ході робіт, показали, що в підтвердження сквозьрастворного механізму гідратації цементу, кристали эттрингита виявлені не лише в загальній масі гідратів, але і в порожнечах і нещільності структури. Реальна топологія часток значно відрізняється від тієї, що ідеалізується, оскільки в системі присутні частки різного дисперсійного складу, форми і зарядового стану поверхні, що визначають не лише їх геометричне розташування, але і характер впливу на структуру рідкої фази в адсорбційних плівках.
Цементні системи з низьким значенням Ц/П стосунки характеризуються більшою пористістю, тому можливими механізмами підвищення міцності «худих» розчинів з підвищеною кількістю шламу є формування щільнішої структури композиту, унаслідок заповнення макропор тонко-дисперсними частками шламу, а також інтенсивна кристалізація эттрингита, ГСАК-1 і їх залізовмісних аналогів з пересичених розчинів у присутності підвищеної кількості гіпсу. Гидросульфоалюмінати кальцію, кристалізуючись на активних центрах поверхні заповнювача, в мікропорожнечах і ущільненнях структури, виконують армуючу функцію і сприяють підвищенню міцності композиту.
Висловлені теоретичні припущення, що стосуються більшої ефективності підвищених дозувань добавок шламу в цементних композиціях з низьким відношенням Ц/П, були підтверджені експериментально.
Оцінка впливу нейтралізованого шламу Никольського підприємства «Червоний гігант» проводилася на складах цементно-піщаних розчинів 1:3–1:5 і дрібнозернистого бетону. Аналіз результатів досліджень показав, що для розчинів з Ц/П відношенням 1:3 оптимальною кількістю добавки шламу є 5–10% від маси терпкого, підвищення міцності в цьому випадку складає в середньому 7–10%. Для «худих» складів ефективність шламу значно вища. Лише для деяких видів цементов при збільшенні кількості шламу більше 30% наголошується зниження міцності. В більшості випадків при дозуваннях до 30% характерне стабільне її підвищення.