Комірчастий бетон
Апр 30th, 2009 by admin
* Між шарами була різких кордон, що наводило до концентрації напруги;
* Унаслідок різної паропроницаемости шарів, на кордоні між ними конденсувалася волога, яка взимку перетворювалася на лід із збільшенням об’єму; внаслідок чого панель розшаровувалася.
Для виключення перерахованих недоліків необхідно було створити захисний шар з необхідною міцністю, твердістю, морозостійкістю, паро- і воздухо- проникністю, з того ж матеріалу, що і останній комірчастий бетон. При цьому, товщина шару має бути такою, що задається в межах 0,5–5 см, між шарами не повинно бути різкого кордону і все це повинно створюватися в межах одного технологічного процесу, на одній лінії, без залучення додаткових матеріалів. Нижче буде показано, що такий процес розроблений.
У ряді випадків зниження міцності комірчастого бетону можна компенсувати відповідним армуванням, проте це реально лише за умови достатньої анкеровки арматурних стержнів. Проблема полягає в тому, що зменшення щільності комірчастого бетону до 600 кг/куб. м і нижче наводить до різкого погіршення анкеровки. В результаті, розрахункова витрата арматури, наприклад, плиткових виробів, досягає 10–12 кг на один квадратний метр конструкції і він катастрофічно зростає із зменшенням щільності комірчастого бетону.
У зв’язку з цим, розроблена система армування, яка знижує витрату стали на 20–40 відсотків і цю витрату не зростає, а зменшується у міру зниження щільності комірчастого бетону в конструкції.
Розглянемо спочатку вплив щільності комірчастого бетону на його коефіцієнт теплопровідності і необхідну товщину стіни. Приймемо середню кількість градусо-суток опалювального періоду, рівну 6000. При цьому необхідний опір теплопередачі стіни складе 3,5 кв. м*К/Вт.
Стіна з комірчастого бетону щільністю 600–700 кг/куб. м може експлуатуватися і без захисного шару (у неагресивному повітряному середовищі), але при щільності 400 кг/куб. м і нижче захист необхідний.
У ідеальному випадку щільність комірчастого бетону в поверхневому шарі завтовшки не менше 0,5–1 см має бути 700–900 кг/куб. м, при цьому забезпечуються всі необхідні показники – і міцність, і твердість, і морозостійкість, і ін. Далі, у міру наближення до серединного шару стіни, щільність повинна плавно, поступово, по заданому закону, зменшуватися до проектної мінімальної на відстані 3–5 см від зовнішньої поверхні стіни. На внутрішній стороні створюється інший шар змінної щільності, зі своїми проектними показниками (див. мал. 1). При цьому між шарами немає різкого кордону, відсутня зона концентрації напруги і накопичення конденсату. Такі вироби називаються вариатропными. Технологія їх виготовлення розроблена і успішно прошла промислову перевірку на ряду заводів.